Периферична нейропатія

Стани, які можуть спричинити периферичну нейропатію, включають:

• Аутоімунні захворювання. До них належать синдром Шегрена, системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит, синдром Гійєна-Барре, хронічна запальна демієлінізуюча полінейропатія та васкуліти. Крім того, деякі види раку, пов'язані з імунною системою організму, можуть викликати полінейропатію. Це форма аутоімунного розладу, що називається паранеопластичним синдромом.
• Діабет і метаболічний синдром. Це найпоширеніша причина. Серед людей з діабетом більше половини мають чи матимуть у майбутньому той чи інший тип нейропатії.
• Інфекції. До них відносяться певні вірусні або бактеріальні інфекції, включаючи хворобу Лайма, оперізувальний лишай, гепатит В і С, проказу, дифтерію та ВІЛ.
• Спадкові розлади. Такі розлади, як хвороба Шарко-Марі-Тута, є спадковим типом нейропатії.
• Пухлини. Ракові новоутворення і неракові новоутворення можуть рости на нервах або тиснути на них.
• Інші захворювання. До них відносяться захворювання нирок, печінки, а також гіпотиреоз (недостатня активність щитоподібної залози)

У деяких випадках причину не вдається виявити. Це називається ідіопатичною периферичною невропатією.

Кожен нерв у периферичній системі виконує певну функцію. Симптоми залежать від типу уражених нервів. Нерви поділяються на:

• Чутливі нерви, які відповідають за відчуття, такі як температура, біль, вібрація або дотик.
• Рухові нерви, які контролюють рух м'язів.
• Вегетативні нерви, які контролюють такі функції, як артеріальний тиск, потовиділення, серцебиття, травлення і роботу сечового міхура.

Симптоми периферичної нейропатії можуть включати:

• Поступове виникнення оніміння, поколювання в ногах або руках. Ці відчуття можуть поширюватися вгору по ногах і руках.
• Гострий, колючий, пульсуючий або пекучий біль.
• Надзвичайна чутливість до дотику.
• Біль під час дій, які не повинні викликати біль, наприклад, біль у ногах при навантаженні на них або коли вони знаходяться під ковдрою.
• Порушення координації та падіння.
• М'язова слабкість.
• Відчуття, ніби ви одягнені в рукавички або шкарпетки, хоча це не так.
• Нездатність рухатися, якщо уражені рухові нерви.

Якщо уражені вегетативні нерви, симптоми можуть включати:

• Непереносимість спеки.
• Надмірне потовиділення або нездатність потіти.
• Проблеми з шлунково-кишковим трактом, сечовим міхуром.
• Падіння артеріального тиску, що може спричиняти запаморочення.

Периферична нейропатія може вражати один нерв, що називається мононейропатією. Якщо уражаються два або більше нервів у різних ділянках, це називається множинною мононейропатією, а якщо уражається багато нервів - полінейропатією. Синдром зап'ястного каналу є прикладом мононейропатії. Більшість людей з периферичною нейропатією мають полінейропатію.

Негайно зверніться до лікаря, якщо ви помітили незвичне поколювання, слабкість або біль у руках чи ногах. Рання діагностика та лікування дають найкращі шанси зменшити симптоми та запобігти подальшому пошкодженню периферичних нервів.

Зробіть вибір на користь здорового способу життя

Ці звички підтримують здоров'я ваших нервів:

• Дотримуйтесь дієти, багатої на фрукти, овочі, цільнозернові продукти та білок, щоб зберегти нерви здоровими. Захистіться від низького рівня вітаміну В-12, вживаючи м'ясо, рибу, яйця, нежирні молочні продукти та збагачені каші. Якщо ви вегетаріанець або веган, збагачені каші є хорошим джерелом вітаміну В-12, але проконсультуйтеся зі своїм лікарем щодо добавок вітаміну В-12.
• Регулярно займайтеся фізичними вправами. Якщо лікар не проти, намагайтеся приділяти фізичним вправам від 30 хвилин до однієї години щонайменше тричі на тиждень.
• Уникайте факторів, які можуть спричинити пошкодження нервів. Це можуть бути повторювані рухи при роботі, вплив токсичних хімічних речовин, куріння та зловживання алкоголем

Метою лікування є контроль стану, що викликає нейропатію, та полегшення симптомів.

Медикаментозне лікування

Для лікування станів, пов'язаних з периферичною нейропатією, можна використовувати ліки:

• Знеболювальні засоби (нестероїдні протизапальні препарати)
• Протисудомні препарати. Такі ліки, як габапентин і прегабалін, розроблені для лікування епілепсії, часто полегшують і нервовий біль. Побічні ефекти можуть включати сонливість і запаморочення.
• Місцеве лікування. Наприклад, лідокаїновий крем. Лідокаїнові пластирі - ще один засіб, який наносять на шкіру для полегшення болю.
• Антидепресанти. Деякі трициклічні антидепресанти, такі як амітриптилін і нортриптилін, можуть допомогти полегшити біль.
• Інгібітор зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну дулоксетин та антидепресанти пролонгованої дії венлафаксин і десвенлафаксин також можуть полегшити біль при периферичній нейропатії, викликаній діабетом.

Інші методи лікування

З симптомами периферичної нейропатії можуть допомогти різні методи лікування та процедури.

• Скремблерна терапія. Цей метод лікування використовує електричні імпульси для надсилання не больових повідомлень до мозку. Ці повідомлення замінюють больові сигнали, які нерви надсилають до мозку. Мета - перевчити мозок думати, що болю немає.
• Фізична терапія. Якщо наявна м'язова слабкість або проблеми з рівновагою, фізична терапія може допомогти поліпшити здатність рухатися.
• Магнітна стимуляція периферичної нервової системи. Стимуляція магнітними хвилями елементів периферичної нервової системи сприяє покращенню провідності та збудливості у нервах, вузлах чи сплетеннях.
• Хірургічне втручання. Невропатії, спричинені тиском на нерви, наприклад, через пухлини, можуть потребувати хірургічного втручання.