Обсесивно-компульсивний розлад (ОКР)

Причини виникнення ОКР ще не до кінця вивчені, проте існує декілька основних теорій:

• Біологічна. ОКР може бути наслідком біохімічних змін головного мозку.
• Генетична. ОКР може мати генетичну складову, але конкретні гени ще не ідентифіковані.
• Навчальна. Нав'язливі страхи та компульсивну поведінку можна вивчити, спостерігаючи за членами сім'ї, або поступово засвоїти з плином часу.

Обсесивно-компульсивний розлад зазвичай включає в себе як обсесії, так і компульсії. Але також можливі лише симптоми обсесії або лише симптоми компульсії. Ви можете усвідомлювати або не усвідомлювати, що ваші обсесії та компульсії є надмірними або необґрунтованими, але вони забирають багато часу і заважають вашому повсякденному життю, а також соціальному, шкільному чи робочому функціонуванню.

Симптоми обсесій (навʼязливих думок та страхів)

Обсесії при ОКР - це повторювані, наполегливі та небажані думки, спонукання або образи, які є нав'язливими і викликають дистрес або тривогу. Ви можете намагатися ігнорувати їх або позбутися від них, виконуючи компульсивну поведінку чи ритуал. Ці нав'язливі ідеї зазвичай з'являються, коли ви намагаєтеся думати або робити щось інше.

Обсесії часто мають певну тематику, наприклад:

• Страх забруднення
• Сумніви і труднощі з переживанням невизначеності
• Потреба в порядку та симетрії речей
• Агресивні або жахливі думки про втрату контролю та заподіяння шкоди собі чи іншим
• Небажані думки, включаючи агресію, або сексуальні чи релігійні обсесії

Приклади ознак і симптомів обсесій включають:

• Страх заразитися через дотик до предметів, яких торкалися інші люди
• Сумніви в тому, що ви зачинили двері або вимкнули плиту
• Інтенсивний стрес, коли предмети не впорядковані або повернуті певним “неправильним” чином
• Думки про те, як ви в'їжджаєте на машині в натовп людей
• Думки про те, щоб вигукувати непристойності або поводитися неадекватно на людях
• Неприємні сексуальні образи
• Уникнення ситуацій, які можуть спровокувати нав'язливі ідеї, наприклад, рукостискання.

Симптоми компульсій (навʼязливих дій)

Компульсивні дії при ОКР - повторювана поведінка, яку людина хоче здійснити у відповідь на нав'язливу думку. Ці повторювані дії або розумові акти мають на меті зменшити тривогу, пов'язану з вашими нав'язливими ідеями, або запобігти виникненню чогось поганого. Однак виконання компульсій не приносить задоволення і може лише тимчасово позбавити вас від тривоги.

Ви можете розробити правила або ритуали, які допоможуть вам контролювати свою тривогу, коли у вас виникають нав'язливі думки. Ці нав'язливі думки є надмірними і часто не мають реального відношення до проблеми, яку вони покликані вирішити.

Як і у випадку з нав'язливими ідеями, компульсії зазвичай мають певну тематику, наприклад:

• Миття та прибирання
• Перевірка
• Підрахунок
• Впорядкованість
• Дотримання суворого розпорядку дня

Приклади ознак і симптомів компульсивних дій включають:

• миття рук до тих пір, поки шкіра не стане максимально чистою
• багаторазова перевірка дверей, щоб переконатися, що вони замкнені
• багаторазова перевірка плити, щоб переконатися, що вона вимкнена
• повторення мовчки молитви, слів чи фраз
• розміщення речей так, щоб вони були однаково повернуті до вас.

ОКР зазвичай починається в підлітковому або молодому віці, але може початися і в дитинстві. Симптоми зазвичай з'являються поступово і мають тенденцію змінюватися за ступенем тяжкості протягом життя. Типи нав'язливих станів і компульсій, які ви відчуваєте, також можуть змінюватися з часом. Симптоми зазвичай погіршуються, коли ви більше стресуєте. ОКР, який зазвичай вважається розладом, що триває все життя, може мати легкі або помірні симптоми або бути настільки важким і тривалим, що стає інвалідизуючим.

Проблеми, що виникають внаслідок обсесивно-компульсивного розладу, можуть включати:

• Надмірна кількість часу, що витрачається на компульсивну поведінку
• Проблеми зі здоров'ям, такі як контактний дерматит через часте миття рук
• Труднощі з відвідуванням роботи, школи чи соціальних заходів
• Проблеми в стосунках
• Загальна низька якість життя
• Суїцидальні думки та поведінка

Існує різниця між перфекціоністом - людиною, яка вимагає бездоганного результату або продуктивності, і ОКР. Думки про ОКР - це не просто надмірне занепокоєння реальними проблемами у вашому житті або бажання, щоб речі були чистими чи упорядкованими певним чином.

Якщо ваші нав'язливі ідеї та компульсії впливають на якість вашого життя, зверніться до лікаря або фахівця з психічного здоров'я.

Залежно від тяжкості ОКР, деяким людям може знадобитися тривале, постійне або більш інтенсивне лікування.

Два основні методи лікування ОКР - це психотерапія та медикаментозне лікування. Часто найефективнішим є їх поєднання.

Психотерапія

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), вид психотерапії, є ефективною для багатьох людей з ОКР. КПТ включає в себе поступове виявлення об'єкта страху або нав'язливої ідеї, наприклад, бруду, і навчання способам протистояти бажанню виконувати свої компульсивні ритуали.

Медикаментозне лікування

Деякі групи препаратів, що здатні впливати на психоемоційний стан можуть допомогти людині контролювати обсесії та компульсії при ОКР. Найчастіше спочатку використовують антидепресант, проте пізніше можуть додаватися й інші групи препаратів.

Інші види лікування

Іноді психотерапія та медикаменти недостатньо ефективні для контролю симптомів ОКР. У випадках, що не піддаються лікуванню, може використовуватись:

Транскраніальна магнітна стимуляція (ТМС). FDA схвалила цей апаратний метод для лікування ОКР у дорослих у віці від 22 до 68 років, коли традиційні підходи до лікування виявилися неефективними.

ТМС - це неінвазивний метод, заснований на використанні магнітних полів і явищ електромагнітної індукції для корекції роботи нейронної активності мозку. ТМС підвищує нейропластичність нервової тканини через вивільнення нейропротекторних речовин і нейромедіаторів (таких як серотонін) у мозку. Транскраніальна магнітна стимуляція також стимулює утворення нових нервових зв'язків.

Окрім того ОКР у дорослих та дітей добре піддається безмедикаментозній терапії за допомогою методу NEUROFEEDBACK та транскраніальної електростимуляції (tDCS).

Проте тільки лікар після консультації визначає доцільність проведення процедури.