Мігрень

Хоча причини мігрені до кінця не з'ясовані, певну роль відіграють генетика та фактори навколишнього середовища.

Зміни в стовбурі мозку та його взаємодії з трійчастим нервом, головним провідником болю, можуть бути пов'язані з виникненням нападів мігрені. Так само як і дисбаланс хімічних речовин у мозку, включаючи серотонін, який допомагає регулювати біль у нервовій системі.

Тригери мігрені

• Гормональні зміни у жінок. Коливання рівня естрогену, наприклад, перед або під час менструацій, вагітності та менопаузи
• Гормональні препарати, такі як оральні контрацептиви (КОКи), також можуть посилювати прояви мігрені. Однак деякі жінки помічають, що під час прийому цих ліків мігрень трапляється рідше.
• Напої. До них відносяться алкоголь, особливо вино, і надмірна кількість кофеїну, наприклад, кава.
• Стрес. Стрес на роботі чи вдома часто стає тригером мігрені.
• Сенсорні подразники. Яскраве або миготливе світло, дуже гучні, сильні запахи - такі як парфуми, розчинник для фарби, пасивне куріння та інші
• Зміни у режимі сну. Недосипання або надмірний сон
• Фізичні навантаження. Інтенсивні фізичні навантаження, включаючи сексуальну активність
• Ліки. Оральні контрацептиви та судинорозширювальні засоби, такі як нітрогліцерин
• Їжа. Старі сири, солона та оброблена їжа, довгі перерви між прийомами їжі
• Харчові добавки. До них відносяться підсолоджувач аспартам і консервант глутамат натрію (MSG), які містяться в багатьох продуктах харчування.

Кілька факторів роблять людей більш схильними до мігрені, в тому числі:

• Сімейний анамнез. Якщо у вас є родичі, які страждають на мігрень, ви також маєте великі шанси захворіти на неї.
• Вік. Мігрень може початися в будь-якому віці, хоча перший напад часто трапляється в підлітковому віці. Пік мігрені, як правило, припадає на 30 років, а в наступні десятиліття мігрень поступово стає менш вираженою і рідшою.
• Стать. Жінки втричі частіше страждають від мігрені, ніж чоловіки.
• Зміни гормонального фону. У жінок, які страждають на мігрень, біль голови може початися безпосередньо перед або незабаром після початку менструації. Напади також можуть ставати частішими, або навпаки рідшими під час вагітності або менопаузи. Після менопаузи симптоми мігрені зазвичай вщухають.

Мігрень, від якої страждають діти та підлітки, а також дорослі, може проходити через чотири стадії: продромальний період, ауру, напад і період після нападу. Не всі, хто страждає на мігрень, проходять через усі стадії.

Продромальний період

За один-два дні до мігрені ви можете помітити ледь помітні зміни, які попереджають про можливий напад мігренозного болю, зокрема:

• Закрепи.
• Зміни настрою, від депресії до ейфорії.
• Потяг до їжі.
• Скутість шиї.
• Часте сечовипускання чи його затримка.
• Часте позіхання.

Аура

У деяких людей аура може виникати до або під час мігрені. Аура - це оборотній стан.. Зазвичай вона проявляється зоровими симптомами, але може включати й інші порушення. Кожен симптом зазвичай починається поступово, наростає протягом декількох хвилин і може тривати до 60 хвилин.

Приклади симптомів мігренозної аури включають:

• Зорові порушення, такі як візуалізація предметів різних форм, яскравих плям або спалахів світла.
• Втрата зору.
• Відчуття поколювання в руці або нозі.
• Слабкість або оніміння обличчя або однієї сторони тіла.
• Труднощі з мовленням.

Напад мігрені

Мігрень зазвичай триває від 4 до 72 годин, якщо її не лікувати. Частота виникнення мігрені варіюється від людини до людини.
Під час мігрені ви можете відчувати:

• Біль зазвичай з одного боку голови, але часто й з обох боків.
• Пульсуючий, розпираючий біль голови..
• Підвищена чутливість до світла, звуку, а іноді до запаху та дотиків.
• Нудота та блювання.

Період після нападу

Після нападу мігрені люди відчувають себе виснаженими, розгубленими протягом доби після нападу. Хоча деякі люди повідомляють і про відчуття піднесеності. Раптовий рух головою також може спричинити короткочасний напад мігрені.

Занадто частий прийом знеболювальних може спровокувати серйозний біль голови, спричинений надмірним вживанням цих ліків. Найвищий ризик виникає при прийомі комбінацій аспірину, ацетамінофену (парацетамол) і кофеїну. Біль голови від зловживання ліками також може виникнути, якщо ви приймаєте аспірин або ібупрофен більше 14 днів на місяць або триптани більше дев'яти днів на місяць.

Мігрень, на жаль, часто не діагностується, а тому й не лікується належним чином. Якщо ви регулярно відчуваєте ознаки та симптоми мігрені, ведіть запис своїх нападів і того, як ви їх лікували. Потім запишіться на прийом до лікаря, щоб обговорити ці симптоми.

Навіть якщо у вас є історія головного болю, зверніться до лікаря, якщо характер нападів змінюється або ви раптом відчуваєте біль голови по-іншому.

Негайно зверніться до свого лікаря або у відділення невідкладної допомоги, якщо у вас є будь-які з наступних ознак і симптомів, які можуть вказувати на більш серйозну медичну проблему:

• Раптовий, сильний біль голови, схожий на удар грому.
• біль голови з лихоманкою, ригідністю шиї, сплутаністю свідомості, судомами, двоїнням в очах, онімінням або слабкістю в будь-якій частині тіла, що може бути ознакою інсульту.
• біль голови після травми голови.
• Хронічний біль голови, який посилюється після кашлю, навантаження, напруження або різкого руху.

Існує медикаментозна терапія, що запобігає частим нападам мігрені. Ваш лікар може порекомендувати профілактичні препарати, якщо у вас часті, тривалі або сильні болі голови, які погано піддаються лікуванню.

Профілактична медикаментозна терапія спрямована на зменшення частоти нападів мігрені, їх тяжкост, тривалості та може включати:

• Ліки, що знижують артеріальний тиск. До них відносяться бета-блокатори (пропранолол, метопролол), блокатори кальцієвих каналів (верапаміл).
• Антидепресанти. Трициклічний антидепресант амітриптилін може запобігати нападам мігрені. Через побічні ефекти амітриптиліну, такі як сонливість, замість нього можуть бути призначені інші антидепресанти.
• Протисудомні препарати. Вальпроати і топірамат можуть використовуватися, якщо напади мігрені трапляються рідко, ці ліки не рекомендуються вагітним та жінкам, які намагаються завагітніти.
• Ін'єкції ботоксу приблизно кожні 12 тижнів допомагають запобігти мігрені у деяких дорослих.
• Моноклональні антитіла до пептидів, пов'язаних з геном кальцитоніну (CGRP) - нові препарати, схвалені Управлінням з контролю за продуктами і ліками США (FDA) для лікування мігрені. Їх вводять щомісяця або щокварталу шляхом ін'єкцій.
• Атогепант, римегепант. Ці ліки також допомагають запобігти мігрені, використовуються на додаток до лікування мігрені при необхідності.

Лікування мігрені спрямоване на купірування симптомів і запобігання майбутнім нападам.

Для лікування мігрені розроблено багато ліків. Ліки, що застосовуються для боротьби з мігренню, поділяються на дві великі категорії:

• Знеболюючі препарати. Також відомі як гостре або абортивне лікування: ці типи препаратів приймаються під час нападів мігрені і призначені для купірування симптомів.
• Профілактичні препарати. Ці види ліків приймають регулярно, часто щодня, щоб зменшити тяжкість або частоту мігрені.

Вибір лікування залежить від частоти та тяжкості болю голови, від того, чи супроводжується він нудотою та блюванням, наскільки головний біль виводить вас з ладу, а також від наявності інших захворювань.

Ліки, що застосовуються для полегшення болю при мігрені, найкраще діють, якщо їх приймати при перших ознаках наближення мігрені - як тільки з'являються симптоми. Вони включають:

• Знеболюючі препарати - аспірин, ібупрофен тощо та інші. Проте якщо їх приймати занадто довго, вони можуть викликати медикаментозний головний біль, виразку чи кровотечі в шлунково-кишковому тракті.
• Триптани. Такі рецептурні препарати, як суматриптан і ризатриптан використовуються для лікування мігрені, оскільки вони блокують больові шляхи в мозку. Вони можуть полегшити багато симптомів мігрені. Вартує з обережністю приймати людям з підвищеним ризиком інсульту або серцевого нападу.
• Дигідроерготамін. Випускається у вигляді назального спрею або ін'єкцій, цей препарат найбільш ефективний, якщо приймати його одразу після початку симптомів мігрені при мігрені, яка триває довше, ніж 24 години. Людям з ішемічною хворобою серця, високим артеріальним тиском, захворюваннями нирок або печінки слід уникати дигідроерготаміну.
• Лазмідитан. Цей новий пероральний препарат схвалений для лікування мігрені з аурою або без неї. У ході клінічних випробувань лазмідитан значно полегшував головний біль при мігрені. Лазмідитан може мати седативний ефект і викликати запаморочення, тому людям, які його приймають, рекомендується утримуватися від керування автомобілем або роботи з механізмами принаймні протягом восьми годин.
• Пероральні антагоністи пептидів, пов'язаних з геном кальцитоніну, відомі як гепанти. Це пероральні препарати, схвалені для лікування мігрені у дорослих. У ході клінічних випробувань препарати цього класу виявилися більш ефективними, ніж плацебо, у знятті болю через дві години після прийому. Вони також були ефективними при лікуванні таких симптомів мігрені, як нудота та чутливість до світла і звуку.
• Інтраназальний завгепант. Управління з контролю за продуктами і ліками США (FDA) нещодавно схвалило цей назальний спрей для лікування мігрені. Завегепант - це гепант і єдиний препарат від мігрені, який випускається у формі назального спрею. Він приносить полегшення болю від мігрені протягом 15 хвилин до 2 годин після прийому однієї дози. Дія препарату триває до 48 годин. Він також може полегшити інші симптоми, пов'язані з мігренню, такі як нудота та чутливість до світла і звуку.
• Опіоїдні препарати. Людям, які не можуть приймати інші ліки від мігрені, можуть допомогти наркотичні опіоїдні препарати. Оскільки вони можуть викликати сильне звикання, їх зазвичай застосовують лише тоді, коли жодне інше лікування не є ефективним.
• Протинудотні препарати. Вони можуть допомогти, якщо мігрень з аурою супроводжується нудотою і блювотою. До протинудотних препаратів належать хлорпромазин, метоклопрамід або прохлорперазин. Зазвичай їх приймають разом із знеболювальними препаратами.

Важливо! Деякі з цих препаратів небезпечно приймати під час вагітності. Якщо ви вагітні або плануєте вагітність, не приймайте жодного з цих препаратів без попередньої консультації з лікарем.

Також одним із методів запобігання нападам мігрені є транскраніальна магнітна стимуляція (TMS).

Транскраніальна магнітна стимуляція (ТМС) - це вид неінвазивної терапії, яка допомагає запобігти або зменшити важкі симптоми мігрені.

Огляд досліджень 2017 року Trusted Source свідчить, що ТМС є ефективним і безпечним методом лікування мігрені, особливо хронічної. Вона може бути альтернативою лікам, що відпускаються за рецептом, та іншим методам лікування, особливо коли інші методи не допомогли зменшити кількість або тяжкість нападів мігрені.

Окрім того, мігрень також піддається лікуванню за допомогою методу транскраніальної електростимуляції.