Електроенцефалографія (ЕЕГ)

Для чого проводять ЕЕГ?

Електроенцефалографія найчастіше використовується для діагностики епілепсії, порушень сну, однак, певні зміни можуть свідчити і про структурні зміни головного мозку - енцефалопатію, пухлину, інсульт чи інші фокальні зміни. Електроенцефалографія показує й фізіологічні особливості активності головного мозку.

Показання до проведення ЕЕГ-тесту:

• Епілепсія та судомний синдром будь-якого характер
• Синкопальні стани (непритомності)
• Наявність внутрішніх кровотеч і пухлин головного мозку
• Пошкодження, спричинені черепно-мозковою травмою
• Хвороба Альцгеймера та деменція
• Інфекції, такі як енцефаліт тощо
• Розлади сну
• Інсульт
• Метаболічні та гормональні стани, що впливають на тканину головного мозку

Процедура проведення ЕЕГ

Процедура ЕЕГ може проводитися кількома методами. Загалом, це безболісний тест, під час якого маленькі електроди (залежно від захворювання, що досліджується, кількість електродів становить від 8 до 23), прикріплюються до шкіри голови пацієнта за допомогою клею, що змивається, або шапочки з вбудованими електродами для збору електричних сигналів, що генеруються мозком.



Клієнта просять лягти на ліжко або в крісло з нахилом. Спеціаліст прикріплює електроди за допомогою клею або струмопровідної пасти після очищення шкіри голови пацієнта.

Після початку процедури електроди, прикріплені до шкіри голови пацієнта, реєструють електричні імпульси, які рухаються між клітинами мозку. До електродів під'єднані дроти, які передають дані про електричні імпульси пацієнта до ЕЕГ-апаратури. Обладнання записує інформацію у вигляді ліній (хвиль), які показують електричні патерни мозку пацієнта.

Лікар досліджує записану активність мозку після процедури ЕЕГ, шукаючи аномальні патерни або зміни. ЕЕГ може допомогти виключити або підтвердити наявність певних неврологічних розладів, таких як черепно-мозкові травми, розлади сну тощо. Крім того, це також допомагає лікарю прийняти відповідне рішення щодо лікування.